Противодымная защита. Новые ДСТУ Б CEN/TR 12101-4:2016, ДСТУ Б CEN/TR 12101-5:2016 и ДСТУ Б CEN/TR 12101-6:2016

   Добрый день, уважаемые читатели! Эта статья посвящена выходу новых ДСТУ Б CEN/TR 12101-4:2016, ДСТУ Б CEN/TR 12101-5:2016 и ДСТУ Б CEN/TR 12101-6:2016 (далее - ДСТУ) по проектированию систем противодымной защиты.

   Если Вы читали новые ДСТУ, созданные на базе Европейских норм, то наверняка заметили, что логика изложения в этих стандартов отличаеться от логики изложения в наших ДБН-ах**. Также отличается подход к выбору систем противодымной защиты. Например, в наших нормах типы лестничных клеток с системой подпора воздуха в основном выбираются в зависимости от функционального назначения здания и его высоты. Расчётные параметры системы подпора воздуха жёстко привязаны к типам лестничных клеток.  В ДСТУ другой подход. Расчётные параметры систем подпора воздуха зависят от:
- условий эвакуации людей из здания. Это может быть поэтапная эвакуация (класс-Е), в один этап (С) или без эвакуации (А);
- возможности применения лестничных клеток для работы пожарных подразделений с использованием пожарных рукавов (В, F);
- функционального назначения здания. Допустим, люди находящиеся в нём знакомы с путями эвакуации (С), например - жилой дом, или не знакомы с путями эвакуации (D), например - гостиница.  

  Отдельно хочу заметить, что не все типы лестничных клеток описанные в ДСТУ соответствуют лестничным клеткам представленные в таб. 5 ДБН 1.1-7:2016 "Пожежна безпека обэктів будівництва".            

  На мой взгляд, разные подходы к выбору и расчёту систем противодымной защиты привели к двойственности и отсутствии единой логики в концепции построения противопожарной защиты здания.

   Что бы разобраться, как совмещать требования наших норм с требованиями новых ДСТУ и как работать по новым ДСТУ в нашем правовом поле я написал запрос в Минрегионстрой.

   Мой запрос в Минрегионстрой состоял из трёх вопросов, на которые я в первую очередь хотел получить ответ для понимания общей логики и критериев выбора лестничных клеток с системи противодымной защиты. для зданий и сооружений. Ниже привожу текст запроса.

   Для належного рівня забезпечення пожежної безпеки на об’єктах будівництва України та уникнення неправильного тлумачення норм, що може призвести до загибелі людей при пожежі, прошу Вас надати роз’яснення стосовно трьох питань.

        Пункт 2 Статті 23 Закону України «Про стандартизацію» говорить про те, що національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

     Згідно п. 10.2.3 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», розрахунки СПДЗ до надання чинності ДСТУ Б CEN/TR 12101-4, ДСТУ Б CEN/TR 12101-5 та ДСТУ Б CEN/TR 12101-6 допускається проводити з використанням рекомендацій та посібників {29},{30},{31}.

       01 липня 2017 року наказом ДП «УкрНДНЦ» від 30 березня 2016 року № 93 були прийняті та набули чинності ДСТУ CEN/TR 12101-4:2016, ДСТУ CEN/TR 12101-5:2016 та ДСТУ EN 12101-6:2016.

       Отже, якщо я правильно розумію, з 01 липгя 2017 року ДСТУ CEN/TR 12101-4:2016, ДСТУ CEN/TR 12101-5:2016 та ДСТУ EN 12101-6:2016 діють як повноцінні нормативні документи нарівні з іншими і їх вимоги потрібно обов’язково виконувати. Якщо - ні, прошу дане питання роз’яснити.

     Прошу Вас надати роз’яснення стосовно суперечливих вимог та деяких накладок окремих вимог ДБН та вищевказаних ДСТУ, а саме:

    1. Відповідно до вимог п. 10.4.3 ДБН В.2.5-56:2014 площа димової зони* не повинна перевищувати 1600 кв.м. А відповідно до п.6.6.2.7 ДСТУ CEN/TR 12101-5:2016  максимальна площа будь якого резервуара* має становити 2000 кв.м. за наявності вентиляційних пристроїв системи природньої вентиляції та 2600 кв.м. -  за наявності вентиляційних пристроїв системи механічної (мовою оригіналу) димовидалення.

     Отже два нормативних документа, що діють на території України визначають різну максимальну площу димової зони (резервуару диму).

     Виходячи з вищевикладеного, прошу надати роз’яснення за якими нормами та яка максимальна площа димової зони (резервуару диму) дозволена на території України?

   2. Прошу надати роз’яснення стосовно критеріїв вибору класу систем протидимного захисту завдяки створенню різниці тисків, що описані в таблиці 1 (п.4.1) ДСТУ EN 12101-6:2016, В в’язку з тим, що при її виборі виникають суперечки та нормативні накладення. Отже:

        Питання №1: - який клас системи вибрати для сходової клітки Н4 запроектованої в готелі (відповідно до вимог п. 9.13 ДБН В.2.2-20-2008, п. 7.3.19 ДБН В.1.1-7:2016, п. 9.2.7  ДБН В.2.2-9-2009)?

       Систему класу D із-за можливої наявності людей які сплять або систему класу F виходячи з припущення, що сходову клітку Н-4 будуть використовувати пожежні підрозділи для своєї роботи? Опис системи класу D (п.4.5) не припускає роботу пожежних підрозділів. А в описі системи D відсутні холи при сходових клітках - (тамбур-шлюзи) з підпором повітря.

Питання з №2: який клас системи вибрати для сходової клітки Н2 запроектованої в будинку громадського призначення (відповідно до вимог п. 9.2.7 ДБН В.2.2-9-2009, п. 7.3.19 ДБН В.1.1-7:2016), де буде проводитись поетапна евакуація?

Систему класу Е із-за поетапної евакуації та і-за того що сходова клітка на рисунку 6 схематично відповідає сходовій клітці типу Н2? Або систему класу F виходячи з припущення, що її будуть використовувати пожежні підрозділи для своєї роботи? Або керуватись п. 9.2.7 ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди» де сказано, що незадимлювані сходові клітки типу Н2 необхідно розділяти на відсіки шляхом влаштування на висоту одного поверху суцільної протипожежною перегородки 1-го типу на межі протипожежних відсіків за 9.3.2 цих Норм. Перехід з одного відсіку до іншого такої сходової клітки слід виконувати в її об’ємі. А протидимний захист сходових кліток типу Н2 забезпечується подачею зовнішнього повітря у верхню частину відсіків.  Надлишковий тиск повинен бути не менше 20 Па у нижній частині відсіку сходової клітки і не більше 150 Па у верхній частині відсіку при одних відкритих дверях.

Опис системи класу Е (п.4.5) не припускає роботу пожежних підрозділів та виконання вимог п. 9.2.7 ДБН В.2.2-9-2009. Опис системи класу F встановлює необхідність холу (тамбур-шлюзу) з підпором повітря, якого немає в сходовій клітці Н2 згідно таблиці 5 ДБН В.1.1-7:2016. Опис сходової клітки за п. 9.2.7 ДБН В.2.2-9-2009 не відповідає описам систем класу Е та F.

   3.  Прошу надати роз’яснення щодо суперечливого питання стосовно підпорів повітря в шахту пожежного ліфта та ліфтового холу, що розташований при ньому. А саме: - відповідно до вимог п. 5.11 ДСТУ Н Б В.2.2-38:2013 «Настанова з улаштування пожежних ліфтів в будинках та спорудах» в шахту ліфтів подається надлишковий тиск 40 Па., а в ліфтові холи 20 Па. Кількість повітря, що подається повинна складати 1.3 м/с  через одні відчинені двері холу. Для шахти – з урахуванням відчинених дверей на поверсі. А відповідно до п.4.3.2.1 (таблиця 2 та рисунок 3) ДСТУ CEN/TR 12101-6:2016 та п. 4.7.2.1 (таблиця 6 та рисунок 7) ДСТУ EN 12101-6:2016  і п. 6.8.2.1 (рисунок 13) ДСТУ EN 12101-6:2016 в системах підпору повітря класу В та F  в ліфтову шахту необхідно подавати тиск повітря 50 Па., а в ліфтовий хол 45 Па. Кількість повітря, що подається повинна складати 2 або 1 м/с при умовах викладених в п. 4.3.2.2 та п.п.4.7.2.3, 4.7.2.4  ДСТУ EN 12101-6:2016.

    Отже, якими вимогами керуватись при розробленні систем підпорів повітря до шахти пожежного ліфта та ліфтового холу, що розташований при ньому?

   *Згідно п.10.4.3 ДБН В.2.5-56:2014 та 3.1.43 ДСТУ Б CEN/TR 12101-5:2016 визначення димової зони та резервуару диму тотожні***.

     
 Заздалегідь вдячний.

    Вот такое письмо-разьяснение я получил из Минрегионстроя. Извините за качество снимков. По почте я их ещё не получил эти письма. Мне прислали их электронной почтой по моей дополнительной просьбе.

    Давайте посмотрим, что интересного можно почерпнуть из этих писем.

  Минрегионстрой говорит, что с 03.07.2016г. организацию и координацию работы по стандартизации они передали в национальный орган стандартизации, т.е. все вопросы по стандартам можно задавать через них. Об Украинском агентстве стандартизации я писал в предыдущей статье.
   Фразу из четвёртого абзаца они мне всегда пишут, когда я свой вопрос подкрепляю примером из жизни.

  К сожалению ВГО "Український союз пожежної та техногенної безпеки", ничего интересного и познавательного не написал. Можно было с ними вступить в дискуссию по поводу логики их ответов, но так как следующее письмо дало исчерпывающие ответы на мои вопросы я не буду тратить на это время.

 "Український науково-дослідний інститут цивільного захисту"  порадовал хорошим ответом, на основании которого можно начать строить общую логику проектирования систем противодымной защиты:

Во первых: площадь дымовой зоны и резервуара дыма берём 1600 кв.м.

Во вторых: требования новых ДСТУ не должны занижать требования ДБН В.2.5-56:2014.

В третьих: так, как пожарные подразделения используют для своей работы все лестничные клетки здания, то предпочтение при проектировании систем противодымной защиты следует отдавать в большинстве случаев системам класса F.

В четвёртых: при проектировании систем подпора воздуха в лифтовою шахту Пожарного лифта и его холл необходимо пользоваться критериями, как для систем подпора воздуха класса F.

  

**Предполагаю, что критерии выбора описанные в ДСТУ завязаны на более глобальную концепцию пожарной безопасности, которая прописана в других их нормативных документах. 

 *** Позже, перечитав ещё раз нормы, я понял, что правильней было написать:- згідно п.10.4.3 ДБН В.2.5-56:2014 та 3.1.43 ДСТУ Б CEN/TR 12101-5:2016 визначення резервуару диму тотожні. А в самом письме слова "димова зона" заменить на "резервуар диму".